rway.org.ua

Контакти
 
Про фонд Листи підтримки Станіслав, 22 роки
Станіслав, 22 роки
Мої батьки розійшлись, коли мені було 8 років. Мати виховувала мене одна. Батько лише трохи допомагав нам. В школі я вчився погано і більшість часу проводив із своїми друзями на вулиці. Ніхто з нашої компанії навіть не помітив, як ми прийшли до наркотиків. Все починалось з пива, горілки, згодом маріхуани. Нарешті настала черга важких наркотиків. Все почалось з наших перших трьох друзів. Решта приєдналась поступово.
Я також не хотів відрізнятись і тому, спробував. Згодом наркотики впевнено ввійшли в наше життя. Ми більше не потребували алкоголю, наркотик був кращим замінником.
Після школи я нікуди не поступив. Я просто продовжував гуляти та розважатися з друзями. Але все це вимагало грошей, яких я постійно просив в матері та батька одночасно. Чим більше я просив, тим більше мені не вистачало. Знаходячись в сильній залежності, я переконував себе, що в любий час зможу зупинитися. З часом я став красти в батька. Коли він помітив це, то добре відлупцював мене та повернув мене до матері. Її зарплата була невеликою і не могла забезпечити всі мої потреби. Так я почав виносити та продавати речі з дому. Коли мама відмовлялась давати гроші, я вчиняв величезний скандал і навіть починав погрожувати їй. Інколи вона не витримувала та йшла до сусідів взяти трохи в борг для моєї чергової дози. Але не зважаючи на все це, я й досі не визнавав своєї залежності. Мати була в великих боргах та розпачі. Батько не хотів взагалі чути про мене. А сам я був байдужий до всього.
Якось мати, під обіцянкою дати мені трохи грошей, вмовила мене відвідати благодійний фонд «Вірний шлях». Спершу я поспілкувався з психологом, а потім з хлопцями з групи анонімних наркоманів. Нічого значного не змінилося. Повернувшись до дому, я отримав обіцяні гроші, купив чергову дозу та вколовся. Але через якійсь час, щось все-таки ворухнулось в моєму серці. З’явилась думка про неправильність мого життя. Я відчув, що йду невірним шляхом. Я глянув на себе в дзеркало і побачив знесилену та втомлену від життя людину. І тут я зрозумів, що знаходжусь на самому дні, на краю між життям та смертю, і сам не в змозі собі допомогти.
Я почав відвідувати групи взаємодопомоги. Я визнав свою хворобу перед самим собою, людьми та Богом. Саме Він почав змінювати моє життя. Саме Він дає надію на повноцінне та тверезе існування.
 
Лечение наркомании и реабилитация наркоманов  в центре

[+]
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size